###Первая лига. Николаев - Волынь 0:1. Хозяева огорчили в день освобождения города, а гости выиграли и без Кварцяного ###

28 марта город Николаев отмечал 64-ю годовщину освобождения от немецко-фашистких захватчиков. Понятное дело, что это несколько иной праздник, чем 9 мая. И все же, думается, что ветеранов футбола, среди которых были и несколько участников войны (среди них, например, и 82-летний Павел Худояш) следовало поздравить не только голосом диктора по стадиону, а более существеннее. А так старички самостоятельно отметились стопкой-другой в кафе, а во втором тайме, утомленные бледной игрой команды родного города и расчихавшись в спины корреспондентам, потихонечку ретировались…

Зато вот николаевский мэр Чайка, полномочия которого, вероятно, могут прервать досрочные перевыборы, досмотрел футбол до конца. И даже зашел в раздевалку утешить «безутешно рыдающих футболистов». По стадиону (еще в первом тайме) было обьявлено, что в честь праздника мэр выделил некие средства для команды. Но почему-то сумма озвучена не была.

Во многих городах Украины мечтают видеть у штурвала футбольного корабля такую харизматическую в украинском футболе личность, каким является, например, главный тренер «Волыни» Виталий Кварцяный. Увы, свидеться с ним не пришлось: Виталий Владимирович, справедливо называвшийся в числе кандидатов на роль кормчего национальной сборной Украины, из-за болезни приехать в Николаев не смог. Игрой команды руководил тренер Владимир Журавчак. Отсутствовал на матче и приболевший президент «Николаева» Сергей Дергунов.

Болельщикам бесплатно перед матчем раздавали красочные программки, которые были выпущены благодаря поддержке издательского дома «Флагман-Н». Быть может, хоть теперь в клубе наконец задумаются, что программка - такой небольшой, но традиционный атрибут футбольного матча - все же необходимо издавать регулярно, и на высоком полиграфическом уровне. А пока – отдельное спасибо издателю Артему Делику за понимание « важности момента».

К чему на стадион согнали намного больше милиционеров, чем обычно – еще одна загадка, ведь никаких происшествий на предыдущем матче замечено не было. Да и болельщиков собралось в будний день совсем не много.

В течение полутора таймов игровой перевес имели гости. Нет смысла перечислять все моменты, по которым гости имели преимущество примерно в соотношении 3 к 1. За счет чего хозяева собирались выигрывать этот матч - было совершенно не ясно. На исходе матча, после «стандарта» Кинаш сначала нанес удар головой, мяч отразила штанга. Но отвести угрозу никто из защитников не сумел. И после нескольких отскоков вновь у мяча оказался тот же Кинаш. Кинжальный удар низом и – 0:1. Сухая серия голкипера Гайдаржи была прервана на отметке в 258 минут. Пару шансов, чтобы отыграться, вдруг резво забегавшие николаевцы не использовали. В итоге три очка завоевала команда, которой победа была, видимо, нужнее…

Даже учитывая проблемы «Николаева» с составом (травмы и дисквалификации игроков), трудное возвращение с последнего выездного матча, как-то не получается принять на душу объяснение главного тренера Вячеслава Мазарати. Речь - о постановке игры от обороны, «вторым номером». Это – на родном стадионе, при своих болельщиках, в торжественный для города день. Выходить на календарный матч с опаской, с оглядкой на собственные тылы, без острых и осмысленных атакующих действий – удел аутсайдеров, а никак не команды, занимающей место в верхней части турнирной таблицы. Кстати, соперников разделяли до этого матча всего пять очков. Подбор игроков в команде Николаева, конечно, не идеален, ряд футболистов выглядят откровенно посредственно. Но мы видели, что даже при таком раскладе команда иногда выдает очень яркие фрагменты.

Такой вот матч и такие вот размышления. Хочется лучшего футбола и самоотдачи!

Володимир Журавчак:

У цьому матчі перевага була на нашому боці, МФК „Миколаїв” побудував свою гру від оборони – на контратаках. Варто відзначити, що у суперника було декілька гострих моментів біля наших воріт, однак вони сталися не внаслідок конструктивних дій господарів, а завдяки нашим помилкам. У нас же для взяття воріт було моментів набагато більше і ми були ближчими до перемоги. Щоправда наприкінці зустрічі доля везіння була й на нашому боці, коли у компенсований час миколаївці мали нагоду зрівняти рахунок.

Загалом „Волинь” сьогодні виглядала більш солідніше, ніж суперник. У захисті на пристойному рівні відіграв Ковалюк, дуже чітко і надійно грав Гібалюк, хочу також відмітити Кінаша – і як автора переможного м’яча, так і його конструктивні дії при створенні атак. Сьогодні без помилок зіграв Неділько. Його дії були чіткими, надійними і відразу відчувалося що позаду є спокій, що не могло не відобразитися на діях захисників. Вони грали спокійно і надійно. Дуже старався Алозі. До нього була особливо прикута увага оборонців і не усі передачі до нього доходили, однак він виглядав на полі досить мобільно. Пищур відіграв на пристойному рівні, хоч і змарнував стовідсотковий момент для взяття воріт, однак поставлену задачу на гру виконав – нав’язував боротьбу і виграв майже усі верхові м’ячі. А от поле в Миколаєві, м’яко кажучи, не витримує ніякої критики і на ньому грати у комбінаційний футбол було практично неможливо, тому ми спростили гру вдавшись до верхових передач на Пищура і Сашко скидав м’ячі партнерам. Спочатку у нас це не дуже виходило, проте незабаром команда пристосувалася і підбір був за нами, що дозволило команді атакувати більш потужно. І врешті-решт наші зусилля призвели до взяття воріт.

Перемога наша, я вважаю, була заслужена, хоча гра команди не є такою якою б хотілося її бачити, однак плоди праці футболістів на зборах вже відчуваються і команда додає з кожним матчем.

Ярослав Кінаш:

- Ярославе, як склалася гра проти „Миколаєва”?

- „Волинь” значно переважала суперника, який закрився на своїй половині поля і вдався до контрвипадів. Однак, як кажуть, вода камінь точить. Ось і ми атакували, комбінували, нагнітали ситуацію, та й врешті решт повезли перемогу до Луцька.

- Тобі вдалося провести переможний м’яч, як це сталося?

- Жадер виконував штрафний від бокового прапорця, сильно закрутивши м’яч у напрямку воріт і я спочатку головою ледь не замкнув подачу, та м’яч потрапив у дальню стійку, потім почалася толока у штрафному, м’яч потрапив до мене і я спокійно пробив у кут.

- Який у тебе і команди настрій?

- Чудовий. Дуже радий, що зусилля партнерів у цій грі не пройшли дарма і команда піднялася на третє місце. І, звичайно, радий що провів переможний м’яч.

Віталій Неділько:

- Що можеш сказати про матч.

- Волинь в цій грі домінувала. Мене здивувало те, що команда суперника, граючи вдома, виставила тільки одного нападника і закрилася на своїй половині поля, руйнуючи наші атакуючі дії і проводячи рідкі контратаки, якщо їх так можна назвати, бо здебільшого це були сумбурні дії типу „бий – біжи”. Важко на такому поганому полі сьогодні було показати футбол, однак я радий що ми перемогли.

- Перші дві гри цієї весни ти пропустив, а сьогодні тренери довірили тобі пост №1. Гадаєш впорався з відповідальністю?

- Першу гру пропускав з-за дискваліфікації, а другу з-за травми. Сьогодні відчував у собі сили і результат моїх дій, як кажуть, на табло. А оцінку моїй грі дасть тренер.

Володимир Ковалюк:

- Перевага у матчі була на нашому боці, однак провели тільки один м’яч і це призвело до штурму в кінці зустрічі на наші ворота, коли миколаївці могли добитися нічиєї. Та надійні дії нашого голкіпера, який впорався з ударом впритул, дозволили нам перемогти. Щоправда, ще підчас гри був у них один момент, коли по центру на ворота вивалився футболіст „Миколаєва”, однак і в цьому моменті Неділько не схибив. Це все що змогли створити біля наших воріт господарі поля. „Волинь” же ж мала до десяти моментів забити, та тільки одного разу нам це вдалося. Однак і цього вистачило для перемоги. До того ж заважав нам дуже низький стан газону, на якому було багато горбочків, що не дозволяє показати клас команди. Однак, у цьому матчі більше хотіли виграти саме ми і перемога закономірна.

- Волинські уболівальники неодмінно зрадіють цій перемозі, яка дозволила команді піднятися на третє місце. Що ти можеш сказати з цього приводу?

- Ми безумовно раді виїзній перемозі і думаємо, що вона приверне ще більшу увагу болільників до команди й у наступному турі вдома усі прийдуть підтримати нас, а ми у свою чергу все зробимо для того, щоб показати красивий атакуючий футбол і, звичайно, будемо грати тільки на перемогу.